Турка – це те, з чого найчастіше починається наш ранок. Саме з неї почалася і сама історія пристосувань для приготування кави. Як би активно автомати не заміняли ручні способи приготування – турочка, все одно буде одним із найбільш затребуваних агрегатів. Але як правильно її вибрати? Давайте розберемося із цим питанням.
На жаль, немає однозначної чіткої формули, яка б гарантувала придбання ідеального продукту. Є чимало видів турок і кожна з них має свою специфіку.
Матеріал
- Метал. Мабуть найпоширеніший варіант турок. Вони міцні, надійні та не вимагають особливих витонченостей у догляді. Важливо, щоб було покриття з харчового олова – воно захищає напій від шкідливих частинок, які виділяє метал. Найпопулярніші – мідні турки. Вони добре зберігають температуру і напій остигає в рази повільніше. До того ж, вони поступово вбирають аромати і на їхніх внутрішніх стінках з часом утворюється специфічний наліт, який покращує смакові характеристики кави. Майже та сама ситуація з турками з алюмінію та бронзи. Є ще такий вишуканий варіант, як срібні турки – іони срібла насичують напій, роблячи його неймовірно корисним, хоч і дещо незвичайнішим на смак. Нержавіюча сталь дещо поступається решті представників цієї категорії за рівномірністю нагріву.
- Глина. Завдяки своїй пористій структурі вона насичує напій киснем, а це дозволяє повною мірою розкрити його властивості. Кава набуває неповторного аромату, який напевно сподобається справжнім гурманам. У глини є властивість вбирати запахи, тому краще варити 1 сорт в одній турці, щоб уникнути змішування різних ноток. Особливою пошаною користується ісинська глина – вона тверда та пориста одночасно. Додаткова перевага – невисока ціна.
- Кераміка. У ній можна варити усі сорти. Напій виходить справді високої якості, чимось нагадує приготований на піску. Вона розкриває всі властивості кави та зберігає тепло досить довго. Недоліком є її крихкість – може луснути від різких перепадів температури (наприклад, коли залити холодною водою гарячу турку) або розбитися. Також через теплову інерцію іноді після зняття з вогню процес закипання не припиняється, тому кава може “втекти”
Форма
- Шийка. Чим вужче шийка, тим надійніше вона зберігає аромати – при готуванні виходить свого роду “корок”, який перекриває їх витік. Якщо Ви ще не призвичаїлися до приготування кави по-турецьки і боїтеся упустити “потрібний момент”, то краще брати турку з лійкоподібними краями – вони дадуть кілька секунд запасу і збережуть напій від “втечі”.
- Стінки. Конічні боки турки сприяють більш швидкому осіданню гущі на дно – ви можете набагато швидше приступити до кавування. Напій виходить чистішим і приємнішим, майже без настирливої гущі, яка так любить рипіти на зубах.
- Дно. Широке дно сприяє швидкому закипанню. Це не тільки прискорює приготування, але й дозволяє зберегти більше смакових характеристик кави – вони не встигають випаруватися як під час довгого приготування. Також утворюється щільніша і чистіша пінка.
- Ручка. Зверніть увагу на дерев’яні ручки – вони не нагріваються і зручно лягають в руку, не вислизаючи в невідповідний момент. Якщо готувати на газовій плиті чи вугіллі, то краще буде працювати з ручкою, розташованою під кутом. Для піску підійде рівна.
Розмір
У великих турках можна готувати відразу кілька порцій, але там досить швидко випаровуються аромати. Для отримання максимально насиченого та смачного напою краще використовувати турку на 100 мл, тобто. розраховану на одну порцію.
Сподіваємося стаття стане Вам корисною і допоможе вибрати хорошу турочку, яка послужить на радість.