У чому краще приготувати каву – давайте розберемося
Cold Brew – кава, приготовлена часом
Холодна кава – один із найбажаніших напоїв у спекотну пору року. Існує кілька варіантів його приготування. Найцікавішим на мій погляд є Cold Brew. У нього є ціла низка приємних особливостей, які виділяють його на тлі інших. Але давайте по порядку.
Трохи історії
Якщо подивитись на дивовижний девайс, то здається, що метод зовсім новий. Але історія стверджує протилежне. Вже в 17 столітті голландські торговці, які зупинилися в Кіото, готували собі бадьорий та прохолодний напій саме так. Такий метод часто називають Кіотським. Він дуже популярний у Японії протягом століть. Західний гурман гідно оцінив його не так давно. Кілька років тому пара любителів поекспериментувати привезли цей метод і спеціальне обладнання для нього в одну з кав’ярень Америки. Там його практично одразу оцінили.
Специфіка напою
У чому особливість кави приготовленої методом Cold Brew. Насамперед слід відзначити те, що його смак дуже м’який, практично позбавлений кислоти або гіркоти. Його рівень кислотності також дивує – pH 7, це при тому, що звичайна кава приготована за допомогою гарячої води рази в півтора кисліше – pH 4-5 (теж залежно від способу приготування та використаної сировини). При всій м’якості смак досить яскравий, виразний, а вміст кофеїну вище. Хоча з приводу останнього вчені досі ведуть спекотні суперечки, від яких навіть холодна кава може скипіти.
Яку сировину використовувати
Найкраще використовувати свіжозмелені зерна найбільшого помелу. Якщо ж Ви хочете поекспериментувати з дрібним – можна спробувати нічого страшного не трапитися, просто процес “приготування” буде трохи довше, а в готовому напої може траплятися гуща. Також слід зазначити і те, що найкраще відкриється зерно темного обсмажування – саме воно подарує максимально яскравий смаковий букет, який у холодному вигляді буде особливо вишуканим та зовсім не гірким. Він чудово підбадьорить і подарує тонізуючу свіжість.
Спосіб приготування
Саме час поговорити безпосередньо про спосіб приготування Cold Brew. Тут потрібен спеціальний девайс, який складається з 4 частин – глечик з водою, капсула для кави, фільтр і глечик для готового напою. Все приготування можна описати як правило трьох “З”:
- Засинаємо130 грам меленої кави в капсулу.
- Заливаємо приблизно літр холодної води
- Запасаємося терпінням на 6-12 годин. Ви побачите, коли все буде готове.
Такий напій може зберігатися в холодильнику до двох тижнів і не втрачати свій аромат та смакові характеристики.
Гейзерна кавоварка – французька візитка Італії
Візитною карткою Італії є саме гейзерна кавоварка. Вона вже майже 80 років є обов’язковим мешканцем практично кожного італійського будинку. Саме з неї починається сонячний ранок повний гостинності, дружнього спілкування та променистих посмішок. Можливо, саме в ній і полягає секрет привітного італійського темпераменту. Сьогодні ми з нею познайомимося ближче і, хто знає, може вона стане і вашим секретом чудового настрою.
Трохи історії
Перша конструкція, що нагадує гейзерку, була винайдена в 1827 році французьким ювеліром Жан-Августином Ганде. Так, так, саме ювеліром. Вона складалася з двох посудин з невеликою колбою для меленої кави між ними. Коли вода скипала, її пара потрапляла з нижньої частини у верхню через спеціальну трубочку, яка розташовувалась зовні конструкції. Там вода зрошувала колбу із заваркою і проціджувалась назад униз. Так повторювалося кілька разів. Напій виходив дуже міцним, але практично позбавленим смаку та аромату. Багато винахідників надалі вносили свої штрихи у вдосконалення конструкції. Більш-менш наближений до сучасної кавоварки варіант розробив англієць Ремфорд. Саме його праця лягла в основу створення відомого італійського майстра кавових справ – Альфонсо Біалетті. Він розробив десятигранну форму посудини з внутрішньою трубкою, зручними фільтрами та оптимальним способом фіксації готового результату – вода проходила через фільтр з кавою лише один раз і зупинялася у верхній чаші, чекаючи, коли ж господиня зніме кавоварку з вогню. Цікаво те, що дійсно саме у десятигранній конструкції виходить найсмачніший напій.
Специфіка напою
Щодо специфік кави, приготовленої таким способом, то в першу чергу слід зазначити те, що вона дуже ароматна, насичена і відноситься до одної з найміцніших. Такий напій бадьорить краще за еспресо і часто відрізняється більш м’якою кислотністю та гіркотою. Дехто стверджує, що у напої відкриваються приємні шоколадні тони, але це досить суб’єктивно.
Яку сировину використовувати
Обсмаження підбирайте за своїми уподобаннями – будь-яке буде чудово відкриватися в цьому чудовому приладі. З помолом краще погратися. Оптимальний варіант рівна суміш середнього та великого – це дає максимально ароматний та насичений напій. Якщо ж немає можливості або бажання поратися з цим, то підійде і середній помел. Не слід використовувати дрібний – фільтруватиметься довго і є великий ризик нахопитися гущі. З великим теж кашу не звариш – напій виходить зовсім “рідким”, зі слабовираженим ароматом, а все тому, що вода буде занадто швидко проходити крізь заварку.
Спосіб приготування
Нічого складного у приготуванні немає. Важливо лише дотримуватися герметичності, щоб кава не розбризкувалася:
- Наповнюємо нижню колбу гейзерки водою. За орієнтир можна використовувати клапан.
- Встановіть ситечко для кави та засипте в нього свіжомелену каву.
- Закрийте фільтром зверху і прикрутіть верхню колбу.
- Далі просто ставимо на вогонь і чекаємо, коли воно закипить. Коли характерний звук, що клекотить, припиниться знімаємо кавоварку з вогню і чекаємо пару хвилин.
Важливо пам’ятати одну особливість у догляді за гейзерною кавоваркою – її потрібно не споліскувати, а мити. Це запобігатиме появі накипу, який разюче псує смак напою.
Аеропрес: вичавлюй з кави все
Якщо Ви любитель поекспериментувати з напоями, то аеропрес Вам сподобається. Він як ніхто інший дозволяє з насолодою випробувати всілякі варіації на тему кави. Якщо подивитися на принцип дії та отримуваний результат, то він нагадує щось середнє між френч-пресом та еспресо (хоч і все ж таки трохи ближче до останнього)
Заглянемо в історію
Хоч і заглядати щось особливо нікуди – цей агрегат, в порівнянні зі своїми родичами – кавовими девайсами – зовсім молодик. У 2005 році його розробив викладач (треба ж якось підбадьорити студентів перед сесією) Стенфордського університету – Алан Адлер. Прилад швидко увійшов до обігу. Вже за три роки пройшов перший чемпіонат із використання цього агрегату.
Особливості
Завдяки своїй компактності аеропрес особливо полюбився туристам, адже він дає можливість насолодитися ароматним напоєм де завгодно – хоч у Тундрі, хоч у Гімалаях. При чому слід зазначити, що отримуваний напій мало чим відрізняється від еспресо. Він такий же насичений, бадьорий і як приємний бонус – з меншою кислотністю та гіркуватістю.
Яку сировину використовувати
З аеропресом можна дозволити собі поекспериментувати з насолодою – він відкриває найкращі сторони різних зерен. Оптимальним варіантом є помол трохи більший за середній. З темним обсмажуванням смак буде ще більш насиченим, зі світлим, відповідно, – м’якше. Можна пограти з моносортами, але не дуже захоплюйтеся, якщо Ви не прихильник кислинки – аеропрес тільки пом’якшує, але не видаляє її повністю.
Спосіб приготування
Аеропрес складається з основної колби, поршня та фільтра (найчастіше з паперовими вкладишами). Є кілька способів приготування кави в цьому девайсі. Перший, мабуть, найпопулярніший:
- Фільтр прикручують до колби
- Засипають у нього каву (приблизно 20-25 г залежно від бажаної міцності)
- Потім заливають водою (оптимально 80 С)
- Помішують
- Вставляють поршень і починають поступове видавлювання напою в чашку.
Другий спосіб, більш цікавий:
- Колбу перевертають і вставляють поршень
- Засипають каву
- Заливають водою
- Помішують
- Прикручують фільтр, перевертають і видавлюють вміст у чашку.
Є кілька важливих моментів, які слід враховувати. Перше – паперовий фільтр потрібно змочити, щоб полегшити проходження кави та запобігти появі целюлозного присмаку у напої. Друге – чим дрібніший помел, тим складніше буде “видавлюватися” напій, так що не перестарайтеся. Третє – якщо Ви любите насичені напої з максимальною щільністю – вичавлюйте до кінця, якщо волієте легше – залиште пару сантиметрів повітря до кінця. І четверте – разом із кавовою заваркою можна додавати спеції – вони з радістю віддадуть весь свій смак та запах під натиском повітря. 😉
Турка: кавова магія та вікові традиції
Оцінити справжній смак кави, яку колись так любили наші предки, можна зваривши напій так, як варили його колись, а саме у джезві, або як її ще називають – турці. Вона відкриває весь смак благородного напою, пом’якшує його та робить сам ритуал приготування трохи магічним.
Заглянемо в історію
Саме джезва є першим агрегатом, призначеним спеціально для кави. Спочатку кава була напоєм єретиків, за яку могли відлучити від церкви. Тільки африканські кочівники могли спокійно насолоджуватися улюбленим напоєм. Його варили у великих казанах, які досить складно транспортувати. Тому бедуїни почали експериментувати з формами та розмірами цього посуду. Приблизно років триста тому казанчик став значно меншим, отримав носик і довгу ручку. У такому вигляді він потрапив до інших східних народностей, зокрема турків. Саме вони розробили турку (звідки й пішла альтернативна назва) у тому вигляді, який представлений і нам сьогодні. Любителі химерність і красу турки виливали джезви із золота. Але це було не зовсім зручно, оскільки вони були дуже тонкими, швидко нагрівалися і кава часто збігала. Тоді почали виливати їх із міді – вона довше зберігає тепло напою, а разом з ним аромат і насичений смак.
Особливості
Турочка дає досить насичений, але не надто гіркий напій. Вона приємно пом’якшує кислинку та гіркуватість, відкриває збалансовані смакові букети. Можна готувати навіть моносорти, не побоюючись отримати надто кислий напій.
Яку сировину використовувати
Для турки немає особливих критеріїв у використанні сировини – вона збалансує будь-який смак і при цьому відкриє його унікальні сторони. Єдине, що потрібно врахувати – помел має бути дрібним, буквально “у пил”. Саме він дозволить повністю відкрити всі переваги напою.
Спосіб приготування
В оригінальному рецепті турку розігрівали на розжареному піску чи вугіллі. Сьогодні вдаватися до таких хитрощів, на жаль, дано не кожному. Але це не критично і чудово підійде звичайна плита (газова, конверсійна чи будь-яка інша). Готувати не складно, але важливо бути уважним і не упустити “той самий” момент. І так:
- Засипаємо в турку мелену каву (пам’ятаємо – помел у пил). Можна додати улюблені спеції, наприклад, кориці, перцю або мускатного горіха.
- Заливаємо холодною водою
- Ставимо на маленький вогонь
- Чекаємо. Потрібно уважно стежити, щоб кава не втекла, інакше смак може бути зіпсований.
- Як тільки бачимо, що піна почала підніматися – знімаємо з вогню.
- Пару хвилин чекаємо, поки вона охолоне і пінка осяде. Знову ставимо на вогонь і чекаємо на чергове підняття пінки. Так можна повторити кілька разів.
Це класичний варіант приготування. Існує безліч варіацій. Наприклад, в одній з них говориться, що перед останнім підняттям пінки потрібно додати в турку кілька ложок холодної води. Щоб надати напою легкий карамельний присмак, можна засипати каву на карамель (2 ложки цукру і пару крапель води розтопити), а потім уже заливати водою.
Раджу спробувати різні способи та знайти свій.