Ми бачимо тільки верхівку айсберга розчинної кави – засип-залий-пий – а ось, що відбувається з ним до того, як він потрапив до нашої чашки? Як він взагалі виготовляється? Спробуємо розібратися.
Історія
Як взагалі з’явився на світ цей “диво-напій”. Всупереч поширеній думці, що першим розробив розчинну каву швейцарський хімік Макс Моргенталлер, все почалося ще задовго до нього.
Саторі Кіото – американський вчений з Японії – адаптував для кави свою технологію приготування розчинного чаю. Саме його можна назвати першовідкривачем.
Це сталося ще 1901 (за деякими джерелами 1889) року.
Трохи пізніше, у 1909 році англієць Джордж Канстант Вашингтон, який жив у Гватемалі, також відкрив чудовий напій. Він виявив дивний кавовий осад на ложці. Це сталося в кав’ярні, коли він чекав на дружину. Це наштовхнуло його на ідею, яка згодом стала першим брендом розчинної кави – Red E Coffee.
Ну і нарешті Макс Моргенталлер в 1939 році розробив каву, в тому вигляді, в якому ми бачимо його сьогодні. Це було відповіддю на проблему Бразилії – куди подіти каву, що залишилася (якраз тоді був дуже великий урожай). У сублімованому вигляді напій зберігався довше і весь залишок таким чином оприбуткували.
Колосальний попит на розчинну каву почався за часів війни. Його було легко приготувати, навіть не виходячи з окопа. Тоді він допоміг врятувати життя багатьох солдатів. Повернувшись додому у мирний час, вони не залишили своєї подяки бадьорому напою і продовжили його купувати.
Чи такий простий склад
Всупереч гучним рекламним заявам про 100% арабіку, насправді все трохи інакше. Перше, що варто відзначити – використовують переважно робусту та кавове зерно нижчої якості (бите, пошкоджене). Причому, як показала експертиза, в розчинній суміші всього 15 % кавового зерна, інше часто такі домішки, як жолуді, кора, овес тощо подрібнені інгредієнти. Також не варто забувати про якусь частку ароматизаторів (адже в чистому вигляді такий напій взагалі “прісний”).
Технологія виробництва
Є два основні варіанти виготовлення. Перший – спрейдрайд або конвективний – більш дешевий та поширений. Другий – фриздрайд або сублімаційний – дорожчий, але дає відносну якіснішу сировину. Розглянемо обидва.
Перші шість етапів однакові:
- Промивання та сушіння (стандартна підготовка зерна до роботи).
- Обсмаження. Найчастіше 600 секунд.
- Провітрювання. Після обсмажування виділяються кавові гази, тому протягом 4-х годин їх вивітрюють.
- Помел. Використовується дрібний помел (приблизно 1 мм), щоб можна було вичавити з частинок все. Якщо буде крупніше – це буде складно зробити, а дрібніше – частинки можуть піти в каву, і вийти осад, який багато хто не любить.
- Екстракція. На цьому етапі позбавляються найдрібніших частинок і взагалі вичавлюють з кави все. За принципом дії він нагадує приготування еспресо – каву заливають водою та пропускають під тиском у 15 атмосфер.
- Варка. Напій, що вийшов, варять протягом 4 годин. За цей час рідина випаровується та її відкачують. Виходить свого роду кавовий лікер із неймовірно великою концентрацією. Правда на цьому етапі втрачається приблизно 50% всіх речовин та мікроелементів, при граничній нормі до 19%.
З цього моменту починаються відмінності.
Спрейдрайд:
Сушіння в конвекторній трубі. Власне від цього і походить назва технології. Тут часто губляться залишки аромату та смаку. Лікер тонким струмком розпорошують у величезну трубу (приблизно 20 метрів у висоту) по якій циркулює гаряче повітря. В ході цього рідина випаровується, а порошкоподібна кава обсипається у спеціальні контейнери. Звідти вона уже йде на фасування. Іноді її формують у кристали за допомогою обробки парою.
Фриздрайд:
Заморожування. Лікер заморожують при температурі приблизно -40 С. Це дозволяє зберегти деякі мікроелементи, а разом із ним і якийсь натяк на запах.
Сушіння у вакуумі. Випарюють рідину у вакуумних контейнерах. Там кава стає кристалоподібною.
Другий метод більш енерго витратний і відповідно більш дорогий, але він дає продукт хоч трохи наближений до натурального за складом.
Який варіант розчинної кави вибирати і чи вибирати взагалі – вирішувати Вам. Пам’ятайте одне – Ви гідні найкращого! 🙂