Кава для більшості з нас – це просто підбадьорливий напій із ранкової чашки. Але за кожним зернятком стоїть цілий світ, наповнений дивовижними ботанічними особливостями. Кавові рослини, ягоди, самі дерева — все це має унікальні природні властивості, які роблять нашу улюблену каву такою неповторною. У цій статті ми розповімо про сім цікавих фактів зі світу ботаніки кави, які допоможуть поглянути на цей напій з нового боку.
Кава – це фрукт
Так, кава справді є фруктом! Кавові зерна, з яких ми варимо улюблений напій, насправді це насіння кавової ягоди. Коли плоди кавового дерева дозрівають, вони мають яскравий червоний або фіолетовий колір і формою нагадують невеликі ягоди. Під шкіркою ховається соковита м’якоть, а всередині два насіння, які та називаються кавовими зернами. Цей факт часто дивує людей, адже ми звикли думати про каву як про «зерновий» продукт, а не як про плід.
Структура кавової ягоди:
- екзокарп (шкірка) – зовнішня захисна оболонка ягоди;
- мезокарп (м’ясиста частина) – шар між екзокарпом та ендокарпом. Містить цукор, який надає ягід солодкого смаку;
- ендокарп (кісточка) – внутрішній шар, який захищає насіння (кавові зерна);
- насіння (кавові зерна) – усередині ендокарпу знаходяться дві насінини, які є основним джерелом кави;
- пергаментна оболонка, що видаляється під час обробки кавових зерен;
- насіннєва плівка (силікагель) – тонка плівка, яка оточує кожне зерно. Захищає зерна від зовнішнього середовища та зберігає їхню свіжість;
- м’якоть (внутрішній сік) – містяться в ягоді та підтримують насіння в процесі зростання.
Крім того, саму м’якоть кави іноді використовують для приготування напоїв. У деяких країнах, наприклад, в Ефіопії, з м’якоті кавових ягід варять чай каскара, який має легкий, солодкуватий смак з відтінками фруктів і містить незначну кількість кофеїну.
У нашому магазині Coffeeok ви можете замовити кавові зерна, каскару та інші товари з кави. У каталозі представлені різні сорти кави – арабіка і робуста, купажі, моносорта і бленди з різних регіонів світу. Познайомтеся з асортиментом зараз.
Ми гарантуємо демократичні ціни, якість, широкий асортимент та швидку доставку по Україні.
Зірвані кавові ягоди не дозрівають, як банани
Якщо банани або яблука можна залишити вдома на кухонному столі, і вони дозріють самі, з кавою так не вийде. Кавові ягоди мають бути зібрані тільки в момент повного дозрівання, інакше вони не досягнуть свого смакового потенціалу. Це пов’язано з тим, що кавові плоди не мають здатності дозрівати після збору, як це роблять інші фрукти.
Це створює труднощі під час збирання врожаю, оскільки ягоди одному дереві можуть дозрівати нерівномірно. Через це збирання кави нерідко проводять вручну, щоб вибрати тільки ті плоди, які досягли повної зрілості. Машинний збір часто призводить до того, що разом зі стиглими ягодами збирають і недозрілі, що може погіршити якість напою.
Бджоли – вороги гарної кави
Хоча бджоли відіграють важливу роль в екосистемах і є відмінними запилювачами, їхня присутність на кавових плантаціях може бути не дуже бажаною. Дивно, але запилення бджолами часто призводить до погіршення якості зерен. Річ у тім, що кавові дерева (особливо арабіка) здатні до самозапилення, а коли в справу втручаються бджоли, це змінює процес формування плодів і впливає на склад зерен.
Дослідження показали, що кавові ягоди, які зав’язалися внаслідок перехресного запилення, можуть містити трохи більше кофеїну, але при цьому в них знижується рівень цукрів та кислот, які відповідають за збалансований смак. Тому деякі виробники вважають за краще, щоб бджоли не заважали процесу самозапилення кавових дерев, особливо якщо йдеться про рідкісні сорти арабіки, де важливо зберегти всі смакові особливості зерен.
Коріння кавового дерева може розтягнутися на 25 км
Коренева система кавового дерева – це одна із дивовижних особливостей ботаніки кави. У пошуках води та поживних речовин коріння кавового дерева здатне поширюватися на величезні відстані під землею. Середня довжина кореневої системи зрілого кавового дерева може становити від 20 до 25 км, якщо порахувати всі розгалуження. Така система допомагає рослині виживати навіть в умовах посухи та при цьому отримувати все необхідне для росту та дозрівання плодів.
Розгалужена коренева система сприяє більш рівномірному засвоєнню мінералів, що може позитивно впливати на смак кави. Смаковий профіль зерен залежить від того, які поживні речовини отримує дерево з ґрунту. До того ж завдяки таким довгим корінням, кавові плантації здатні зміцнювати ґрунт та запобігати ерозії.
1 гектар кавових плантацій виробляє 39 кг кисню на добу
Кавові дерева не тільки радують нас смачними напоями, а й приносять користь екології. Один гектар кавових дерев у процесі фотосинтезу може виробляти до 39 кілограмів кисню на добу, що є значним внеском для підтримки кисневого балансу в атмосфері. Фотосинтез – процес, при якому рослини, використовуючи сонячне світло, вуглекислий газ і воду, виробляють кисень та поживні речовини, необхідні для їхнього зростання. Порівняємо можливості кавових плантацій з іншими рослинами:
- тропічні ліси (наприклад, пальми) – близько 30-40 кг
- дуб – 20-25 кг;
- сосна – 15-25 кг;
- клен – 10-15 кг.
Таким чином, кавові плантації є природними «фабриками» кисню, особливо у країнах, де плантації займають великі площі. Це важливий факт для захисту навколишнього середовища, тому що стійке вирощування кави не тільки дозволяє насолоджуватися якісним напоєм, а й допомагає піклуватися про планету.
Добові перепади температур корисні для смаку кави
Цікавий факт про кавові дерева: вони люблять клімат із добовими перепадами температур. Денні та нічні коливання температури допомагають розвинути в кавових зернах більш насичений та складний смаковий профіль. Особливо корисні перепади в гірських районах, де висота над рівнем моря та особливий клімат дозволяють каві дозрівати повільніше. Це створює сприятливі умови для формування збалансованого смаку з яскравою кислотністю та приємною насолодою.
У країнах з високогірними кавовими плантаціями, таких як Колумбія, Ефіопія та Кенія, кава часто має більш виражений смаковий профіль, оскільки умови дозволяють зернам накопичувати більше корисних речовин і розвивати багатий аромат. Чим повільніше дозрівають зерна, тим більш вираженими та багатогранними стають смакові та ароматичні нотки.
Кавові дерева регулярно обрізають для підвищення врожаю
Регулярне обрізання кавових дерев – необхідна процедура на плантаціях, щоб підтримувати високу врожайність та якість зерен. Кавове дерево природно може зрости до 9 метрів заввишки, але для зручності догляду та збирання врожаю його обрізають до 2-3 метрів. Це не тільки полегшує роботу на плантаціях, але й дозволяє дереву краще розподіляти енергію.
Обрізка також допомагає дереву оновлюватися і формувати більше гілок, що плодоносять. Зрізуючи старі гілки, фермери стимулюють зростання нових пагонів, у яких і розвиватимуться кавові ягоди. Це позитивно позначається на врожаї та дозволяє дереву щороку приносити плоди, зберігаючи їхню якість і насичений смак.
А що ви знаєте про каву?
Кава – це не просто напій, це ціла наука та світ унікальних ботанічних особливостей. Ці сім дивовижних фактів наголошують, наскільки цікавий і багатогранний світ кавових рослин. Походження зерна, його зростання чи особливості дозрівання, кожен етап вирощування кави робить внесок у неповторний смак та аромат напою, яким ми насолоджуємося.
А які цікаві факти про каву ви знаєте? Напиши нам у коментарях під цією статтею чи у будь-якому месенджері нижче. Поділіться питаннями, які вас цікавлять, і ми докладно розглянемо їх у наступних статтях.