В ІНТЕРНЕТ МАГАЗИН 
10 хв. на читання Важко уявити сучасне життя без кави. Його аромат і смак супроводжують нас вранці, допомагають зосередитись протягом робочого дня або розслабитися на дружній зустрічі. Але мало хто думає, звідки беруться кавові зерна. У природі кавове дерево зосереджено у досить вузькій зоні Землі, яка отримала назву «кавовий пояс». Кліматичні та природні умови надзвичайно важливі для кавових плантацій. Температура, кількість опадів, освітленість – все це формує той мікроклімат, без якого кава або зовсім не росте, або дає вкрай низький урожай, який не підходить для промислового виробництва. У цій статті ми розберемо, які умови необхідні для вирощування кави, що таке «кавовий пояс» і чому саме її межі стали своєрідною межею рослини.
Чому кліматичні умови важливі для вирощування кави?
Кавове дерево – культура примхлива і досить вимоглива до довкілля. Історично вважається, що кава зародилася в Африці, на території сучасної Ефіопії. Далі він поширився іншими регіонами, але не вийшов за рамки зони, де дотримується певний баланс температур, опадів та інших природних факторів. Розглянемо докладно основні вимоги до клімату, які висуває дерево кави.
- Температурний діапазон. Більшість сортів (особливо широко вирощувані арабіка і робуста) віддають перевагу температурі в діапазоні від 15 °C до 28 °C. Критично важливо, щоб не було тривалих періодів екстремальної спеки понад 30–32 °C, які можуть зашкодити рослині та негативно позначитися на її розвитку. Ще більш згубними є заморозки: якщо температура опускається до 0 °C або нижче, кавові дерева можуть серйозно постраждати та загинути.
- Вологість та опади. Кава любить помірно вологий клімат: надто посушливі періоди призводять до дефіциту води, а надмірні, затяжні дощі можуть спричинити грибкові захворювання та загнивання кореневої системи. Оптимальна річна кількість опадів для кави коливається в середньому від 1200 до 2200 мм. При цьому велике значення має їх розподіл за сезонами: найбільш сприятливим є помірно вологий сезон під час активного росту плодів і відносно сухий період для визрівання.
- Висота над рівнем моря. Багато сортів арабіки найкраще ростуть на висотах від 900-1000 метрів над рівнем моря і вище. На таких схилах температура зазвичай більш рівна, ночі можуть бути прохолодними, що сприяє формуванню особливих смакових характеристик зерен. Що плантація, то повільніше зріють кавові вишні, отже, смак виходить більш насиченим і складним. Робуста, на відміну арабіки, менш вибаглива до висотності та здатна рости на нижчих висотах (до 600 м).
- Грунт. Грунт для кави повинен бути родючим, з гарним дренажем. Занадто важкі та глинисті субстрати, де застоюється вода, можуть занапастити коріння. Крім того, кавовому дереву підходять слабокислі або нейтральні ґрунти, багаті на органічні речовини. Найчастіше найкращі кавові регіони розташовуються на вулканічних ґрунтах — наприклад, у Латинській Америці чи островах, де вулканічний ґрунт дає особливий мінеральний склад.
- Освітленість. Кавове дерево належить до рослин, які люблять розсіяне світло або часткову тінь. Надто яскраве сонце в полуденний годинник може обпалювати листя, тому часто каву вирощують у затіненні високих дерев або використовують спеціальні конструкції для створення відповідних тіньових умов. При цьому нестача світла також шкідлива: без достатньої кількості сонячної енергії кава не зможе повноцінно цвісти, формувати плоди та накопичувати необхідні речовини.
Всі ці фактори поєднуються в «ідеальний пазл» лише в певних районах нашої планети, де кліматичні особливості довгий час, з покоління в покоління, дозволяли вирощувати каву. Саме тому ми зустрічаємо плантації кави суворо у вузькому поясі земної кулі, а не повсюдно.
Що таке кавовий пояс?
Під «кавовим поясом» зазвичай розуміють територіальну зону між двома тропіками: від Тропіка Рака до Тропика Козерога. Географічно це приблизно діапазон від 25° північної широти до 25° південної широти (іноді кордону називають 23°, якщо виходити з точних координат тропіків). До цієї зони потрапляють багато країн Латинської Америки (наприклад, Бразилія, Колумбія, Гватемала, Мексика), Центральної та Східної Африки (Ефіопія, Кенія, Уганда), а також деякі регіони Азії (В’єтнам, Індонезія, Індія).
Хочете здійснити віртуальну подорож кавовим поясом? З цим вам допоможе гіпермаркет кави Coffeeok. У магазині ви можете купити каву в зернах та мелену з різних країн та регіонів. Познайомтеся з асортиментом кави у нашому каталозі.
Coffeeok – це не тільки великий вибір кави в зернах, меленої, розчинної, в монодозах, дріпах та капсулах. Це офіційні гарантії якості, доступні ціни, швидка доставка по Україні та відмінний сервіс.
Чому саме у цьому поясі? Річ у тому, що він характеризується тропічним та субтропічним кліматом із відносно стабільними температурами протягом року, достатньою кількістю сонячних днів та сезонами дощів, які збігаються з вегетаційним періодом кавового дерева. Тут також багато гірських районів, де кавова культура особливо процвітає завдяки більш прохолодним та стабільним умовам.
Крім того, що цей пояс дає каву відповідну температуру та опади, існує ще кілька супутніх факторів:
- традиційні культиварні практики. Протягом століть саме народи, які живуть у цих регіонах, займалися культивацією кави, селекцією найкращих сортів та адаптацією агротехніки до місцевих умов;
- еволюційна адаптація. Кава (особливо арабіка) – рослина африканського походження, яка еволюціонувала в умовах тропічного клімату. При переміщенні в аналогічні регіони вона приживається набагато легше;
- світовий ринок та економічні фактори. З часом країни кавового поясу стали основними експортерами сировинної кави. Тому тут створено відповідну інфраструктуру (переробні станції, склади, логістику).
Кавовий пояс – це не просто вдалий термін, а реальна кліматична та географічна зона, де умови оптимальні для вирощування кави в промислових масштабах. Це зовсім не означає, що поза її межами кава не може існувати. Але в більшості випадків про великомасштабне виробництво не йдеться саме через невідповідність кліматичним критеріям і складність їх відтворення.
Як збільшити кількість світла для кавових плантацій?
У тропічних широтах сонце світить яскраво, а тривалість дня там часто близька до 12 години цілий рік. Однак кавові дерева люблять баланс: їм важливо і не перегріватись, і отримувати досить фотосинтетично активну радіацію. Тому на реальних плантаціях практикують так звані «тіньові технології» та «агролісівництво» (агроліс), де високі дерева (бананові, авокадо, різні види тропічних дерев) виступають у ролі природного затінення.
Але що, якщо говорити про регіони, де сонячної радіації традиційно менше, наприклад, за більш високих широт поза кавовим поясом? Ось кілька популярних методів:
- Тепличні комплекси Останнім часом у країнах із менш сприятливим кліматом для кави (наприклад, у деяких регіонах Європи чи США) намагаються вирощувати каву у теплицях. Тут можна контролювати температуру, вологість, а за необхідності – освітлювати рослини фітолампами, імітуючи сонце. Але такий підхід вкрай витратний і поки що далекий від комерційної рентабельності.
- Використання штучного освітлення. Для розсади та молодих рослин кави можуть застосовуватися LED-лампи, що забезпечують потрібний спектр. Але для великих дерев, які через кілька років досягають значних розмірів, потрібна колосальна кількість енергії та спеціальних систем, щоб компенсувати нестачу природного сонячного світла. Це можливо лише в експериментальних умовах (наприклад, у ботанічних садах) чи поодиноких випадках.
- Генетичні зміни. Наукові дослідження в галузі біотехнологій та селекції кави шукають шляхи, як вивести сорти, менш чутливі до світлового режиму. Наприклад, сорти, які можуть краще рости при укороченому дні або за умов м’якшої інсоляції. Але це довгий шлях, і поки що відсутні масові приклади культиварів, здатних повноцінно розвиватися в кліматі, де не вистачає тропічного сонця.
Таким чином, «збільшити кількість світла» для кави за межами тропіків – завдання, яке потребує значних витрат. На сьогодні це скоріше дослідницький напрямок та нішеве хобі, ніж реальна альтернатива кавовому поясу.
Чи можна вирощувати каву поза кавовим поясом?
В принципі, технічно вирощувати каву поза кавовим поясом можливо, але за певних умов. Розглянемо кілька ключових аспектів:
- Тепличне вирощування. У ряді північних країн, де клімат значно холодніший (Скандинавія, Канада) вирощують одиничні кущі кави в домашніх умовах або оранжереях. Іноді вони навіть одержують невеликі врожаї кавових «вишень». Однак це скоріше аматорський експеримент, оскільки масштаби надто малі, а витрати (обігрів, додаткове освітлення, підтримка вологості) великі. За такого розкладу ціна кінцевого продукту виявляється астрономічною.
- Незвичайні мікрокліматичні зони. Іноді в гірських районах, хоч і розташованих географічно поза тропіками, можуть складатися умови, схожі на тропічний клімат. Наприклад, на схилах деяких вулканів або у глибоких ущелинах формується унікальний мікроклімат, де температура та вологість більш наближені до ідеальних параметрів для кави. Теоретично, за наявності доступу до насіння відповідних сортів можна виростити там каву. Але такі випадки поодинокі, і їхній внесок у світову індустрію мінімальний.
- Сорти адаптовані до інших умов. Робуста стійкіша до температурних коливань і шкідників, ніж арабіка, але її смакові якості вважаються менш вишуканими. Якщо регіон знаходиться у прикордонному поясі, де влітку досить тепло та волого, іноді експериментують із вирощуванням робусти. При більш низькій якості зерен це все ж таки може бути економічно виправдано для місцевого ринку (наприклад, для виробництва розчинної кави або в промислових блендах).
- Домашні рослини. Кавове дерево іноді вирощують як кімнатну або оранжерейну рослину в багатьох країнах, навіть із суворим кліматом. При правильному догляді та дотриманні необхідних умов (температурний режим, регулярний полив, захист від протягів) кава може радувати власника невеликою кількістю ягід. Але якість і масштаб урожаю в такій ситуації не йдуть у жодне порівняння з комерційними плантаціями.
Іншими словами, можна вирощувати каву скрізь, де є можливості створити їй «райські» тропічні умови штучним чином, але немає реальних передумов для того, щоб це було масовим явищем. Як правило, спроби налагодити комерційне виробництво кави далеко поза кавовим поясом не окупаються ні фінансово, ні з погляду якості сировини. Глобально це залишається в руках окремих дослідних агролабораторій.
Сподобалася стаття? Чи є питання? Для зворотного зв’язку напишіть нашим менеджерам у формі нижче і з вами швидко зв’яжеться експерт.
Messenger
Viber
TelegramТож чи варто намагатися вирощувати каву за межами кавового поясу? З практичного погляду — це екзотика та нішевий напрямок. Імовірність, що воно стане звичайною практикою, близька до нуля, адже собівартість таких проектів є надто високою, а якість зерен не завжди відповідає очікуванням. З іншого боку, з наукової думки подібні досліди можуть давати нове розуміння біології кавового дерева та селекцію сортів, стійкіших до кліматичних коливань. Але поки що провідну роль у світовій індустрії, і швидше за все ще довгий час, продовжать грати саме традиційні кавові регіони, розташовані в «кавовому поясі» — в міру жаркому, вологому та ідеально збалансованому для зростання прекрасного кавового дерева.
Instagram
Facebook
YouTube